- передвік
- -у, ч., книжн.Давні, незапам'ятні часи. || у знач. присл. з передвікі́в. Здавна; ніколи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
передвік — іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири передвіки рідко … Орфографічний словник української мови
передвістя — передвістка, призвістка, провість Пор. провісник 1) … Словник синонімів української мови
передвірок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
передвісник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
передвісниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
передвістити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
передвістка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
передвістя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
передвічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
передвіщати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови